- розціплювати
- див. <<розчіпляти>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
розціплювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розціплювати — юю, юєш і рідко розціпля/ти, я/ю, я/єш, недок., розці/пити, плю, пиш; мн. розці/плять; док., перех. Розводити в різні що небудь з єднане, зчеплене. || Розтуляти, розтискати що небудь стиснуте, зімкнуте … Український тлумачний словник
розціплюватися — юється і рідко розціпля/тися, я/ється, недок., розці/питися, иться; мн. розці/пляться; док. 1) Розводитися в різні боки (про що небудь з єднане, зчеплене). || Розтулятися, розтискатися (про що небудь стиснуте, зімкнуте). 2) тільки недок. Пас. до… … Український тлумачний словник
розціпити — див. розціплювати … Український тлумачний словник
розціпляти — див. розціплювати … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
признавати — аю/, ає/ш, недок., призна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вважаючи правдивим, справедливим що небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що небудь; визнавати. || Усвідомлювати справедливість чого небудь. || Допускати можливість існування… … Український тлумачний словник